Зачем они это делают: 5 историй активистов, которые меняют Запорожье к лучшему

В Запорожье есть люди, которым не все равно. Они тратят свободное время на то, чтобы что-то менять: кто-то борется с коммунальными службами, кто-то устраивает эко-митинги, кто-то проводит субботники и


В Запорожье есть люди, которым не все равно. Они тратят свободное время на то, чтобы что-то менять: кто-то борется с коммунальными службами, кто-то устраивает эко-митинги, кто-то проводит субботники и учит горожан сортировать мусор.

061 рассказывает о пяти запорожских активистах, которые действительно меняют наш город к лучшему. Мы спросили, сколько времени они тратят на общественную деятельность, чем занимаются по жизни и почему взялись за конкретную сферу.


Я займаюсь цією темою з 2004 року. З дитинства хворію на алергію до пилку амброзії. Дійшло до астми. Вилікувався. Кілька років тікав з міста в самий пік цвітіння.

Придумав собі роботу по вивченню ринку збуту в містах Західної України. Коли невідвіданих міст там майже не залишилось, вирішив знизити концентрацію пилку навколо дому і офісу.

Потім звернувся до мера Сіна з метою поширити цей досвід на все місто. Спочатку мої ідеї майже не сприйняли, але спроби лобіювати це питання через депутатів, публікації в ФБ все-таки результат дали.

Моя мета - обмеження поширення амброзії в місті до безпечної для городян кількості, створення системи обмеження її поширення в майбутньому.

Але знаючи інертність нашої системи і відсутність активності алергіків, розраховую років на 10.

Сколько времени занимает активизм и как удается выделять на это время?

До 100 годин на місяць. Віддаю свій час, тому що працюю сам на себе.

Чем вы занимаетесь вообще по жизни (кроме активизма)? В какой сфере работаете?

Підприємець. Моє підприємство торгує металевими виробами з 1997 року.

Какими методами вы действуете?

  • 1. Особистий приклад. Власними силами треба викорінювати амброзію там, де живеш і там, де працюєш;
  • 2. Участь у робочій групі з ліквідації карантинних рослин;
  • 3. Постійні експерименти для покращення методів ліквідації амброзії;
  • 4. Допомога ЗМІ в створенні передач і публікацій, котрі мотивують на знищення амброзії;
  • 5. Робота над збільшенням кількості активістів, котрі братимуть участь в процесі ліквідації амброзії в місті;
  • 6. Збір підписів під зверненнями стосовно боротьби з амброзією. Особисті листи до влади з такими вимогами;
  • 7. Петиції;
  • 8. Підключення інших громадських об'єднань до вирішення проблеми;
  • 9. Об'єднання з аналогічними спілками в інших містах.

Какие уже есть успехи?

Я працюю в команді чиновників, депутатів, комунальників, активістів, тому всі результати - це результати цієї команди. Входжу в робочу групу по боротьбі з карантинними рослинами. В 2016 році прийнята програма боротьби з амброзією. На цей день кращої в Україні немає.

В 2017 році маємо найменшу з початку спостережень (з 2006 р.) пікову концентрацію пилку амброзії. Цього року багато дописувачів в Фейсбуці розказували, що період цвітіння амброзії перенесли значно легше, ніж було до цього. В 2017 році силами одеського активіста Олега Станова створена всеукраїнська карта ambrozii.net, куди ми заносимо всі місця росту амброзії. В районі Портової силами городян створена постійна територія без амброзії майже 10 Га.

Сформулируйте: почему запорожцам нужно быть активными и можно ли таким образом что-то изменить в городе?

Головний мотиватор міської адміністрації - виборці. Чим більш пасивні виборці, тим більше вони будуть працювати на себе за рахунок городян.

Ситуацію можна змінити, якщо поставити перед собою конкретне завдання і систематично займатись його вирішенням. І один в полі воїн. Треба тільки розрахувати сили.

Не вистачає часу на вулицю - займіться двором. Озеленіть двір, почніть займатись прилеглими дворами. Саме розрахунок власних сил і дасть можливості добитись перемоги і дозволить поступово збільшувати результат


Я сортую сміття вже рік, активну позицію в цьому питанні займаю трохи більше ніж півроку. Десь з 2014 року у мене виникло бажання взагалі щось робити, покращувати простір навколо себе. А потім була поїздка за кордон в 2016 році, особиста зацікавленість в сортуванні та розуміння, навіщо це роблять розвинені країни, спонукало робити це і в Запоріжжі. Розуміння того, що небо над Запоріжжям постійно в диму, стан Дніпра жахливий, рідні і знайомі хворіють та вмирають від онкозахворювань зробило мене зацікавленною в проблемах довкілля в нашому місті. Я вирішила зайнятись тим, що хоча б в моїх силах і покращує довкілля.

Цілі у мене безмежні, сподіваюсь, що натхнення вистачить на багато-багато років.

Я особисто і амброзію вириваю, і дубки з жолудів вирощую, щоб потім висадити. Більш глобальною метою є донести людям про надвелику шкідливість поліетилену та одноразового посуду з пластику і домогтись відмови від нього, як вже зробили в багатьох країнах. Сприяти запровадженню сортуванню сміття в Запоріжжі. Сприяти організації збору люмінісцентних ламп владою міста.

Какими методами вы пытаетесь достигать своих целей?

Поки ще не було жодного листа і жодного мітингу, але кількість людей навколо нас збільшується і перша мета звернути увагу на проблему вже виконана. І я думаю, що з такою кількістю населення вже можна і звернення писати і на мітинги ходити.

Какие уже есть успехи?

Успіхи надзвичайні, як на мене, про які я і не мріяла — це й збільшення активу команди з 1 до 7 людей, й 5 працюючих модних пунктів прийому сміття. Також я є координатором екологічної школи в Запоріжжі і я можу сказати, що після перерви в півроку кількість наших слухачів збільшилась в 5 разів!

Сколько времени занимает активизм и как удается выделять на это время?

Часу займає стільки, скільки я хочу, я нікому нічого не винна, це моє хоббі. Іноді я 8 годин займаюсь активністю, а іноді я декілька днів про це й не згадую, але в середньому годинка на день на це йде — хоча б на спілкування та написання посту в Фейсбук-групі.

Чем вы занимаетесь вообще по жизни (кроме активизма)? В какой сфере работаете?

Я програміст, також не постійно викладаю курс з програмування в IT-школі RealIT.

Сформулируйте: почему запорожцам нужно быть активными и можно ли таким образом что-то изменить в городе?

Активність дає змогу зрозуміти, що це моє місто і що я маю право жити в такому місті, в якому хочу. І чим більше людей в своїх мріях побачать його однаково і захочуть, щось для цього зробити, тим скоріше так і буде. Я бачу наше місто чистим! Без сміття, з прозорим повітрям та чистою водою, а також привабливим, комфортним. Містом, яке розвивається на принципах сталого розвитку. І якщо більшість бачить його таким самим, то чого ми чекаємо?

Проект Дизайн кода вывесок стартовал в рамках моей ГО “Свідоме Місто” в середине лета этого года. Но вообще мы в организации обсуждаем эту тему уже более полутора-двух лет - столько времени прошло с момента первого собрания инициативной группы.

Тема как Дизайн Кода в целом, так и ДК вывесок в часности, очень важна как для городской администрации (ибо это туристическая привлекательность), так и для самих горожан (ибо это улучшает восприятие города, его улиц и ориентацию в нем), так и для бизнеса (потому что вводит наконец единые правила оформления вывесок для всех).

Далее, так совпало, что нас поддержал департамент туризма и культуры горсовета, а потом и заммэра Анатолий Пустоваров, и на данном этапе мы действуем в координации.

На данный момент цели следующие:

  • 1) силами актива общественной организации доработать техническую методичку и адаптировать сам ДК под Запорожье, этим сейчас занимаются активисты и волонтеры проекта. По времени этот этап думаю затянется до ноября-декабря сего года, так как работа волонтерская и неоплачиваемая, может и больше времени займет.
  • 2) мы презентуем готовый дизайн код городской администрации, управлениям, департаментам, всем заинтересованным стейкхолдерам и общественности. Этап вопросов и ответов.
  • 3) Далее все зависит от городских властей и громады. Нужно принять и утвердить ДК, а также процедуру его выполнения и реализации на практике, прописать этот проект на несколько лет.

Первую часть этого процесса можно быстро принять и прописать до весны, а вот непосредственно само внедрение, работа с бизнесом может затянуться где-то на года полтора-два, и это нормально. Главное, чтоб каждый (и регулятор в лице администрации и стейкхолдер в лице бизнеса, горожан) понимали четко, как это будет работать, открыто и честно.

Какими методами вы пытаетесь достигать поставленных целей?

Все методы хороши, сейчас есть вербальная поддержка администрации и департамента. Наша задача в этом контексте дать хороший продукт. Их задача прописать инструменты реализации и провести работу с населением.

Какие уже есть успехи?

Сейчас ДК прорабатывается и оформляется, в итоге у нас будет документ который можно применить сразу или через 2-3 года. В любом случае, наши активисты получат опыт взаимодействия и работы. Так что свою часть работы мы выполним, а потом будем действовать по ситуации.

Сколько времени занимает активизм и как удается выделять на это время?

В данном проекте я только координирую и являюсь таким себе проектным менеджером, так что именно сейчас данный проект не отбирает лично у меня много времени. Вообще все прямопропорционально зависит от твоего опыта и круга интересов.

Несколько лет назад, когда мы вплотную занялись развитием ГО Запорожье Велосипедное, это начало отнимать практически все мое свободное время и большую часть рабочего, в итоге неинтересную работу пришлось оставить в пользу общественной деятельности.

Это знакомство с новыми людьми и всегда интереснее, чем листать ленту в Фейсбуке или смотреть ТВ.

Чем вы занимаетесь вообще по жизни (кроме активизма)? В какой сфере работаете?

У меня свой веломагазин, в котором мы проводим иногда разные мероприятия, а также принимаем участие в различных фестивалях и городских активностях

Сформулируйте: почему запорожцам нужно быть активными и можно ли таким образом что-то изменить в городе?

Очень просто, мы живем в городе и обществе и должны брать ответственность за все происходящее вокруг, а не только как говорится, за свою хату - ту, что скраю. Хотя как показывают последние события, многим даже своя хата не особо важна.

То каким станет этот город и эта страна через 5-10-25 лет зависит от вас сегодня, завтра, послезавтра.

У многих есть такой стереотип, что ничего поменять нельзя - такие люди просто не знают механизмов изменений, не знают своих прав, не хотят объединяться и действовать сообща над решением своих проблем, а следовательно и проблем общества.

Советую начать с проблем по которым просто достичь явных изменений - это ваш подъезд, дом, двор, создайте ОСМД. Отберите у жлобов во дворе самозахваченные территории. Добейтесь уборки киоска с газона или вызовите полицию если соседи палят костер, а дым валит в ваши окна. Найдите и вступите в организацию любителей собак или кошек. Сходите на презентацию или лекцию по урбанистике. Познакомьтесь с другими людьми, которых волнуют те же проблемы, что и вас, и объединяйтесь, в этом весь смысл.

Я начал заниматься темой транспорта еще в 2011 году в составе запорожской ячейки Дорожного Контроля. Тогда не понимал еще многих стратегических вещей, но требовал устранения ям, установки знаков, нанесения разметки. Параллельно изучал как это устроено в странах Европы и США.

Затем "Дорожный контроль" скурвился, стал бизнесом для его руководства и я принял решение покинуть его, но не покинуть транспортную сферу активизма. Я продолжал писать письма в ГАИ по ямам и знакам. Как-то незаметно для себя втянулся в велотусовку, поскольку сам начал чаще кататься на велосипеде, а уже в 2013 году познакомился с Сергеем Винником. Собственно, наше знакомство положило начало "Запорожью Велосипедному", поскольку увиделись лично мы только на Велодне с гневными плакатами в руках.

Тогда нас было только трое: Винник, его девушка и я. Инициатива развивалась и уже к 2016 году у нас было порядка 20 активистов, каждый из которых был достаточно квалифицирован, чтобы даже в три часа ночи ответить на любой вопрос по велоинфраструктуре.

Тогда я принял решение, что должен развивать и организацию, и себя в другом, но смежном направлении. И я выбрал общественный транспорт, как проблему из ТОП-3 в городе.

Сейчас, имея определенную теоретическую базу, я вышел уже в публичное пространство по теме общественного транспорта.

Меня всегда привлекала дорога и все, что с ней связано. Я даже хотел пойти учиться на архитектора, чтобы потом проектировать дороги или инфраструктурные объекты. К сожалению или к счастью, жизнь сложилась по-другому, но я рад, что могу заниматься этими вопросами в удовольствие, в свободное время, как хобби.

У меня есть цели стратегические, а есть более оперативные. Стратегической целью является приведение мобильности горожан к европейскому уровню. Оперативных целей есть несколько. Правда, тут есть особенность.

В результате, получается такой разбег по срокам осуществления мероприятий:

1. Замена общественного транспорта на транспорт средней и большой вместимости: реально можно за полтора года, но растягивается этот процесс минимум на 3 года.

2. Обновление и пополнение парка электротранспорта: можно за 5 лет, реально я рассчитываю лет на 20.

3. Введение системы единого билетного меню (проездные иными словами): можно за 2 года, реально будет внедряться не ранее 2022 года.

4. Построение инфраструктуры с приоритетом общественного транспорта (выделенные полосы, умные светофоры и прочее): можно за 3-4 года, реально первые паростки этого процесса будут не ранее, чем через 7-10 лет

5. Построение системы магистральных велодрожек, окутывающих весь город: можно в спокойном темпе за 5 лет, но реально это будет ровно тогда, когда у власти будут менеджеры, а не хозяйственники.

Какими методами вы пытаетесь достигать успеха?

Я действую на нескольких направлениях:

  • 1. Работа с общественностью, которая заключается в пояснении горожанам выгоды от предлагаемых изменений. Без поддержки людей ничего не выйдет
  • 2. Донесение идей устойчивой мобильности и дорожной безопасности до городской власти. Причем письма здесь стоят на последней ступеньке, ведь моя цель не задолбать, а достичь реального понимания.
  • 3. Сотрудничество с организациями и активистами из других городов. Как некоторые заметили, такое сотрудничество уже привело к определенным результатам на всеукраинском уровне.

Например, Укравтодор принял программу улучшения безопасности дорожного движения на основе шведской Vision Zero. И, кстати, уже началось внедрение этой программы в жизнь. Таким образом осуществляется давление успешной практикой в Украине.

Какие уже есть успехи?

Мне кажется, что какая-то малая доля в принятии решения об отказе от маршруток была за Запорожьем Велосипедным, ведь наши активисты уже 4 года распространяют среди горожан информацию об опасности этого вида транспорта, о его минусах.

Есть и другие успехи. Например, если бы в конце августа мы не подняли вопрос проведенного пассажирообследования, горожане так и были бы в неведении относительно планов мэрии. Мне кажется, спровоцированное нами давление общественности все-таки вынудило выйти городскую власть к журналистам и поделиться реальными планами и их деталями.

Что касается велотранспорта, здесь все сложнее, но тоже есть некоторые успехи. На Песках была построена какая-никакая, но велодорожка. На Тюленина обустроили велополосу, хотя тоже не идеально. Также город надавил на ДнепроГЭС, чтобы они поменяли покрытие на своем тротуаре. Теперь велосипедисты передвигаются там с большей безопасностью.

Сколько времени занимает активизм и как удается выделять на это время?

У меня все зависит от настроения и загруженности на работе. В среднем это 2-5 часов в неделю. Особо напрягаться для того, чтобы выкроить время, не приходится, поскольку периодически возникают моменты, когда ты сидишь и чего-то ждешь (в больнице, магазине, транспорте).

Большинство людей слушают музыку или копаются в соцсетях. Я же читаю полезную информацию, делаю посты и пишу комментарии. Хотя на некоторые вещи приходится специально выкраивать время и иногда уезжать с работы.

Чем вы занимаетесь вообще по жизни (кроме активизма)? В какой сфере работаете? 

Мой активизм прямо связан с тем, что я люблю по жизни. А люблю я путешествовать. К сожалению, не так часто получается выбираться в какие-то длительные путешествия, но я стараюсь выбираться даже просто куда-то на выходных.

Работаю я в сфере торговли - торгую проволочными изделиями в своей небольшой компании.

Сформулируйте: почему запорожцам нужно быть активными и можно ли таким образом что-то изменить в городе?

Наш дом не заканчивается порогом квартиры. Для меня лично мой дом заканчивается административной границей Запорожского района. И поэтому я должен ухаживать за ним, стараться помогать соседям, чтобы мы вместе сделали жизнь в нашем доме лучше и комфортнее.

К сожалению, наши домоуправители не всегда хорошо справляются с возложенной на них работой, а потому мы должны помогать, направлять их в нужное русло. Ну, иногда и настойчиво требовать выполнения работы.

В качестве примера приведу амброзию. У нас в городе чуть ли не треть людей страдают от ее пыльцы. Если каждый аллергик в конце июля - начале августа выйдет и очистит от нее хотя бы 20 квадратных метров территории возле дома и работы, он гораздо легче перенесет пик ее цветения. Причем для этого не нужно много времени - 20 квадратных метров убираются за 10-20 минут в зависимости от засоренности.

Каждый из нас может сделать какое-то малое дело, но много таких малых дел будут творить большое. Можно написать заявление в полицию о яме на дороге - это 15 минут времени. Стоя в безумной очереди на транспорт вечером, можно не терять время, а написать с телефона текст заявления в управление транспорта.

Я займаюсь громадською діяльністю в сфері екології фактично з початку 2016 року. Історія ж руху до своєї теми така. Я все життя фахово займалася питаннями забруднення та охорони повітря. Сюжети по місцевому ТВ про «вирубили газоочистки!» мене доводили до стану розмов і заперечень телевізору.

А смердить людям саме газоподібні сполуки які присутні у набагато більшій кількості у викидах, ніж пил. Мені постійно хотілося донести до звичайного, не обізнаного у методах очистки викидів запорожчанина цю просту інформацію. І ще багато чого цікавого про довкілля та людину у цьому довкіллі.

Я не обирала нічого. Це трансформація звичайна. Трасформація певного досвіду і знань у якійсь сфері у більш широкий простір. Це моя професія мене обрала. 

Моя мета – хочу щоб суспільство було розумним, освіченим, знало свої права та виконувало свої обов’язки по управлінню країною. Щоб зник страшний вислів «…я людина маленька…». Це така глобальна мета.

Я не будую високих стратегічних цілей у силу своєї натури. Хоча якщо вже глобальніше – то я б хотіла місто бачити чистим, без смороду і не совковим, а яскравою провінцією. Наприклад як Сан-Франциско. Комфортним, з рівними можливостями для будь-кого. Часу на це треба... мабуть багато. Напевно що багато.

Какими методами вы пытаетесь достигать поставленных целей?

Листи, звернення – то вже як наслідок діяльності. З травня місяця наша невелика волонтерська група реалізовує проект під назвою «Екошкола». Туди приходять люди різного віку, питання піднімаємо власне які стосуються довкілля, забруднення довкілля, охорони довкілля.

Але з’ясувалося, що для того, щоб розібратися з довкіллям і своєю участю у прийнятті рішень, які стосуються довкілля, треба ретельно вивчити, які саме можливості для реалізації цих прав громадян у нас є.

Обов’язок якого – вивчати права і користуватися можливостями, а не відсторонюватися від усього і сварити когось.

У нашому довкільному питанні вимальовується ще одна можливість, поки слабо реалізована в Україні - подання позовів про захист своїх конституційних прав (ст.. 50 Конституції, яка гарантує кожному безпечне довкілля). Це вагомий інструмент. Однак якщо листи, звернення та навіть нечисленні мітинги суспільством потихеньку опановані, то судові справи ще ні. Але я впевнена, що будуть.

Ще один інструмент – це спільна робота громади над стратегічними документами міста – генплан, стратегія, програми охорони навколишнього середовища – широкі громадські обговорення, залучення якнайбільшої кількості місцян до громадських обговорень та слухань. Вважаю, що суспільство переросло владу по рівню розуміння державницького підходу до вирішення проблем. Люди у нас розумні і мудрі.

Какие уже есть успехи?

У чому його виміряти той успіх? Поки що вимірюю у кількості людей, які цікавляться темою довкілля Запоріжжя. Кількістю слухачів Екошколи, які прийшли на заняття на другий сезон (який розпочався 5 жовтня).

Стратегічна ціль – безпечне повітря. Тобто таке, у якого не буде багатократного перевищення норм якості повітря. Ще одна майже божевільна ідея – ціль – р.Дніпро, звільнена від гребель та водосховищ, які її вбивають.

Сколько времени занимает активизм и как удается выделять на это время?

Зараз надзвичайно багато часу. Майже весь свій час я присвячую лише громадській роботі. Іноді займаюся основною.

Чем вы занимаетесь вообще по жизни (кроме активизма)? В какой сфере работаете?

Мені пощастило – моя сфера і є моя громадська активність і моя робота. Знаю, виникне питання – «Як так? Чому? Навіщо?». Це моя внутрішня потреба, моє бажання. Саме тому весь час йде на ці внутрішні потреби і виконання бажань.

Сформулируйте: почему запорожцам нужно быть активными и можно ли таким образом что-то изменить в городе?

Запорожчанам треба бути дуууже активними.

Саме своєю активністю ми, звичайні люди створюємо так званий «суспільний запит», змушуємо владу реагувати на наш запит. Лише наше бажання приділяти час громадській участі, діяльності відділяє нас від охайного, ощадного, гарного міста.

Не можна сидіти у своїй квартирі і сердитися на владу. Треба брати своє життя у свої руки. Читати проекти рішень на сайті, приходити до свого депутата і казати: «Я вважаю, що ти маєш підтримати на сесії ось це рішення, тому що…». Океан складається з крапель.

 

Топ новостей сегодня
Внимание! Комментарии содержащие оскорбления, нецензурную лексику или не относящиеся к теме поста удаляются одновременно с блокировкой автора. Спасибо за понимание!

18 Октября, 2017 Среда
17 Октября, 2017 Вторник
больше новостей